спритно

спри́тно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. спритно — Присл. до спритний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. спритно — СПРИ́ТНО. Присл. до спри́тний. Секлета з Морозихою спритно метнулись у двір (К. Гордієнко); Щоб хлібом заживиться, На панському лану за сніп щороку жав Пшеницю жовту він та жито воскувате, – І мало хто з женців умів так спритно жати (М.  Словник української мови у 20 томах
3. спритно — СПРИ́ТНО. Присл. до спри́тний. Секлета з Морозихою спритно метнулись у двір (Горд., Чужу ниву.., 1939, 48); Щоб хлібом заживиться, На панському лану за сніп щороку жав Пшеницю жовту він та жито воскувате...  Словник української мови в 11 томах
4. спритно — Спритно нар. Понятливо, смѣтливо, ловко, проворно.  Словник української мови Грінченка