спритно —
спри́тно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
спритно —
Присл. до спритний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спритно —
СПРИ́ТНО. Присл. до спри́тний. Секлета з Морозихою спритно метнулись у двір (К. Гордієнко); Щоб хлібом заживиться, На панському лану за сніп щороку жав Пшеницю жовту він та жито воскувате, – І мало хто з женців умів так спритно жати (М.
Словник української мови у 20 томах
спритно —
СПРИ́ТНО. Присл. до спри́тний. Секлета з Морозихою спритно метнулись у двір (Горд., Чужу ниву.., 1939, 48); Щоб хлібом заживиться, На панському лану за сніп щороку жав Пшеницю жовту він та жито воскувате...
Словник української мови в 11 томах