спричинений
спричи́нений 1
дієприкметник
від: спричини́ти
спричи́нений 2
іменник чоловічого роду, істота
божевільний
розм.
Орфографічний словник української мовиспричи́нений 1
дієприкметник
від: спричини́ти
спричи́нений 2
іменник чоловічого роду, істота
божевільний
розм.
Орфографічний словник української мови