Значення в інших словниках
-
спровокувати —
-ую, -уєш, док., перех. 1》 Навмисно спонукати кого-небудь до якихось дій, вчинків з негативними наслідками. 2》 Провокацією викликати яку-небудь подію, пригоду, вчинок і т. ін. 3》 спец. Штучно викликати підсилення якого-небудь явища. Спровокувати напад малярії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спровокувати —
СПРОВОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. 1. Навмисно спонукати кого-небудь до якихось дій, вчинків з негативними наслідками. Боячись Червоної Армії, гітлерівці намагаються спровокувати кожного на щось таке...
Словник української мови у 20 томах
-
спровокувати —
ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
спровокувати —
Спровокува́ти, -ку́ю, -ку́єш, -ку́є
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
спровокувати —
СПРОВОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Навмисно спонукати кого-небудь до якихось дій, вчинків з негативними наслідками. Боячись Червоної Армії, гітлерівці намагаються спровокувати кожного на щось таке, що могло б заплямувати людину перед її совістю...
Словник української мови в 11 томах