Значення в інших словниках
-
спротивити —
-влю, -виш; мн. спротивлять; док., перех., рідко. 1》 Зробити противним, осоружним кого-, що-небудь. 2》 Викликати вороже ставлення до когось. Спротивити собі заст. — настроїти проти себе кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спротивити —
СПРОТИ́ВИТИ, влю, виш; мн. спроти́влять; док., кого, що, рідко. 1. Зробити противним, осоружним кого-, що-небудь. [Неофіт-раб:] І я не раз у жінки бачив сльози в такі хвилини ..
Словник української мови у 20 томах
-
спротивити —
О́ПІР (протидія кому-, чому-небудь; боротьба з кимось, чимось), СПРО́ТИВ, ОПЕРТЯ́ рідше, ПЕРЕКІ́Р розм.; ВІ́ДСІЧ (рішуча протидія силою).
Словник синонімів української мови
-
спротивити —
СПРОТИ́ВИТИ, влю, виш; мн. спроти́влять; док., перех., рідко. 1. Зробити противним, осоружним кого-, що-небудь. [Неофіт-раб:] І я не раз у жінки бачив сльози в такі хвилини..
Словник української мови в 11 томах
-
спротивити —
Спротивити, -влю, -виш гл. Возбудить противъ, возстановить. Драг. 40.
Словник української мови Грінченка