спуджувати —
-ую, -уєш, недок., спудити, -джу, -диш, док., перех., діал. 1》 Лякати. 2》 Проганяти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спуджувати —
СПУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., СПУ́ДИТИ, джу, диш, док., кого, діал. 1. Лякати. Кукурікання дивного когута спудило курей і розбудило попадю (з казки). 2. Проганяти. [Храпко:] Другий би давно його [діда] з двору спудив, а я держу, – хай живе!.. (Панас Мирний).
Словник української мови у 20 томах
спуджувати —
СПУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., СПУ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., діал. 1. Лякати. Кукурікання дивного когута спудило курей і розбудило попадю (Казки Буковини.., 1968, 34). 2. Проганяти. [Xрапко:] Другий би давно його [діда] з двору спудив, а я держу, — хай живе!.. (Мирний, V, 1955, 133).
Словник української мови в 11 томах
спуджувати —
Спуджувати, -джую, -єш сов. в. спудити, -джу, -диш, гл. Пугать, испугать. Я їхав улицею і де взявся собака, — спудив коня. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка