Значення в інших словниках
-
співвинний —
-а, -е, юр. Винний у чому-небудь разом із кимсь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
співвинний —
СПІВВИ́ННИЙ, а, е, юр. Винний у чому-небудь разом із кимсь. Вона бачила не раз батька, що впадав у розпуку, коли не міг знайти робітників, і мимоволі вважала їх співвинними в руйнації батьківського маєтку (Н. Кобринська); Дарку знову огортає страх.
Словник української мови у 20 томах
-
співвинний —
СПІВВИ́ННИЙ, а, е, юр. Винний у чому-небудь разом із кимсь. Вона бачила не раз батька, що впадав у розпуку, коли не міг знайти робітників, і мимоволі вважала їх співвинними в руйнації батьківського маєтку (Кобр., Вибр.
Словник української мови в 11 томах