співгромадянин —
-а, ч., книжн. Громадянин тієї самої держави (стосовно інших громадян).
Великий тлумачний словник сучасної мови
співгромадянин —
СПІВГРОМАДЯ́НИ́Н, а, ч., книжн. Людина, яка має разом із кимось спільне громадянство. Староста хоч був, як і його співгромадяни, противником православ'я, але все-таки належав до тих заможніших та практичніших господарів, котрі вважали ліпшим бодай про око придержуватися православ'я (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
співгромадянин —
СПІВГРОМАДЯ́НИ́Н, а, ч., книжн. Громадянин тієї самої держави (стосовно інших громадян). Староста хоч був, як і його співгромадяни, противником православ’я, але все-таки належав до тих заможніших та практичніших господарів...
Словник української мови в 11 томах