Орфографічний словник української мови

станина

стани́на

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. станина — СТАНИ́НА, и, ж., техн. Основна корпусна (перев. чавунна або сталева) частина агрегату, машини, верстата і т. ін., на якій монтують усі вузли й деталі. Станина генератора постійного струму виготовляється з литої сталі або чавуну (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  2. станина — -и, ж., тех. Основна корпусна (перев. чавунна або сталева) частина агрегату, машини, верстата і т. ін., на якій монтують усі вузли й деталі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. станина — СТАНИ́НА, и, ж., техн. Основна корпусна (перев. чавунна або сталева) частина агрегату, машини, верстата і т. ін., на якій монтують усі вузли й деталі.  Словник української мови в 11 томах