Великий тлумачний словник сучасної мови

станина

стани́на

-и, ж., тех.

Основна корпусна (перев. чавунна або сталева) частина агрегату, машини, верстата і т. ін., на якій монтують усі вузли й деталі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. станина — стани́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. станина — СТАНИ́НА, и, ж., техн. Основна корпусна (перев. чавунна або сталева) частина агрегату, машини, верстата і т. ін., на якій монтують усі вузли й деталі. Станина генератора постійного струму виготовляється з литої сталі або чавуну (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. станина — СТАНИ́НА, и, ж., техн. Основна корпусна (перев. чавунна або сталева) частина агрегату, машини, верстата і т. ін., на якій монтують усі вузли й деталі.  Словник української мови в 11 томах