стахановець

стаха́новець

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Значення в інших словниках

1. стахановець — СТАХА́НОВЕЦЬ, вця, ч., рідко. Новатор, учасник масового руху трудящих СРСР за підвищення продуктивності праці на основі оволодіння новою технікою (у 30–40-х роках).  Словник української мови у 20 томах
2. стахановець — -вця, ч., іст. Новатор, учасник масового руху трудящих СРСР за підвищення продуктивності праці на основі оволодіння новою технікою (у 30-40-х рр.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стахановець — СТАХА́НОВЕЦЬ, вця, ч. Новатор, передовик соціалістичного виробництва, учасник масового руху трудящих за підвищення продуктивності праці на основі оволодіння новою технікою (у 30-40-х роках).  Словник української мови в 11 томах