стахановець

стаха́новець

-вця, ч., іст.

Новатор, учасник масового руху трудящих СРСР за підвищення продуктивності праці на основі оволодіння новою технікою (у 30-40-х рр.).

Значення в інших словниках

1. стахановець — стаха́новець іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
2. стахановець — СТАХА́НОВЕЦЬ, вця, ч., рідко. Новатор, учасник масового руху трудящих СРСР за підвищення продуктивності праці на основі оволодіння новою технікою (у 30–40-х роках).  Словник української мови у 20 томах
3. стахановець — СТАХА́НОВЕЦЬ, вця, ч. Новатор, передовик соціалістичного виробництва, учасник масового руху трудящих за підвищення продуктивності праці на основі оволодіння новою технікою (у 30-40-х роках).  Словник української мови в 11 томах