стахановець

СТАХА́НОВЕЦЬ, вця, ч., рідко.

Новатор, учасник масового руху трудящих СРСР за підвищення продуктивності праці на основі оволодіння новою технікою (у 30–40-х роках).

Як треба добре працювать – Стаханов дав нам приклад, і ми стахановцями звать людей найкращих звикли (Н. Забіла);

– Сьогодні день не рядовий для нас в календарі. Про вшанування мова йде стахановців полів (І. Гончаренко).

Значення в інших словниках

1. стахановець — стаха́новець іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
2. стахановець — -вця, ч., іст. Новатор, учасник масового руху трудящих СРСР за підвищення продуктивності праці на основі оволодіння новою технікою (у 30-40-х рр.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стахановець — СТАХА́НОВЕЦЬ, вця, ч. Новатор, передовик соціалістичного виробництва, учасник масового руху трудящих за підвищення продуктивності праці на основі оволодіння новою технікою (у 30-40-х роках).  Словник української мови в 11 томах