стахановець
СТАХА́НОВЕЦЬ, вця, ч. Новатор, передовик соціалістичного виробництва, учасник масового руху трудящих за підвищення продуктивності праці на основі оволодіння новою технікою (у 30-40-х роках).
Як треба добре працювать — Стаханов дав нам приклад, і ми стахановцями звать людей найкращих звикли (Забіла, Промені, 1951, 39);
В цеху висять портрети, Це — стахановці (Нех., Хочу буть.., 1949, 6);
— Сьогодні день не рядовий для нас в календарі. Про вшанування мова йде стахановців полів (Гонч., Вибр., 1959, 326).
Словник української мови (СУМ-11)