Значення в інших словниках
-
сторопілий —
(який розгубився з певного приводу) оторопілий, переляканий, остовпілий.
Словник синонімів Полюги
-
сторопілий —
див. зляканий; приголомшений; розгублений
Словник синонімів Вусика
-
сторопілий —
СТОРОПІ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. до сторопі́ти. Саня швидко рушила до селища. Сторопілий від такої несподіванки, юнак ніби прикипів до землі (Ю. Шовкопляс); // у знач. прикм. Гриша клубком підкотився до сторопілого бандита і схопив його за ноги (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
сторопілий —
-а, -е, розм. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до сторопіти. 2》 у знач. прикм. Який виражає розгубленість, збентеження, переляк. Сторопіле обличчя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сторопілий —
СТОРОПІ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до сторопі́ти. Саня швидко рушила до селища. Сторопілий від такої несподіванки, юнак ніби прикипів до землі (Шовк., Інженери, 1956, 113); // У знач. прикм.
Словник української мови в 11 томах