Орфографічний словник української мови

сторчма

сторчма́

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сторчма — Гопки, диба, дибки, дибом, дибуляка, дуба, дубала, дубалка, длубки, дубора, каменем, паднем, опукою, рлуба, ставма, стовбула, сторч, сторчака, сторчаком, сторочголов, сторчки, стрімголов, цапа, цапки, цапком, штопором Фразеологічні синоніми...  Словник синонімів Вусика
  2. сторчма — СТОРЧМА́, присл., розм. Те саме, що сторч 1, 2. Плоскінь .. мати вибирала влітку, а матірку – ранньої осені. В'язала в снопи, ставила сторчма сушитися (В. Минко); У нього сторчма піднялося волосся (Л.  Словник української мови у 20 томах
  3. сторчма — присл., розм. Те саме, що сторч 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сторчма — СТОРЧ (у стоячому, вертикальному положенні), СТОРЧАКА́, НА́СТОРЧ, НА́ВСТОРЧ, СТІ́ЙМА (СТО́ЙМА), СТАВМА розм., СТОРЧМА́ розм., СТОРЧАКО́М розм., СТО́РЧКИ розм., СТОРЦЕ́М (СТОРЦО́М) діал.; ДИ́БОМ, ДИ́БКИ, ДИ́БА, НАВДИ́БКИ розм., ЦА́ПА розм., ЦА́ПКИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. сторчма — СТОРЧМА́, присл., розм. Те саме, що сторч 1, 2. Плоскінь.. мати вибирала влітку, а матірку — ранньої осені. В’язала в снопи, ставила сторчма сушитися (Минко, Моя Минківка, 1962, 56); У нього сторчма піднялося волосся (Перв.  Словник української мови в 11 томах