сторчма

Гопки, диба, дибки, дибом, дибуляка, дуба, дубала, дубалка, длубки, дубора, каменем, паднем, опукою, рлуба, ставма, стовбула, сторч, сторчака, сторчаком, сторочголов, сторчки, стрімголов, цапа, цапки, цапком, штопором

Фразеологічні синоніми: з усіх чотирьох; коміть головою; на попа; як вальок глини; як куль соломи; як міх з воза; як сніп

Значення в інших словниках

1. сторчма — сторчма́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. сторчма — СТОРЧМА́, присл., розм. Те саме, що сторч 1, 2. Плоскінь .. мати вибирала влітку, а матірку – ранньої осені. В'язала в снопи, ставила сторчма сушитися (В. Минко); У нього сторчма піднялося волосся (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. сторчма — присл., розм. Те саме, що сторч 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сторчма — СТОРЧ (у стоячому, вертикальному положенні), СТОРЧАКА́, НА́СТОРЧ, НА́ВСТОРЧ, СТІ́ЙМА (СТО́ЙМА), СТАВМА розм., СТОРЧМА́ розм., СТОРЧАКО́М розм., СТО́РЧКИ розм., СТОРЦЕ́М (СТОРЦО́М) діал.; ДИ́БОМ, ДИ́БКИ, ДИ́БА, НАВДИ́БКИ розм., ЦА́ПА розм., ЦА́ПКИ розм.  Словник синонімів української мови
5. сторчма — СТОРЧМА́, присл., розм. Те саме, що сторч 1, 2. Плоскінь.. мати вибирала влітку, а матірку — ранньої осені. В’язала в снопи, ставила сторчма сушитися (Минко, Моя Минківка, 1962, 56); У нього сторчма піднялося волосся (Перв.  Словник української мови в 11 томах