Орфографічний словник української мови

стремінце

стремі́нце́

іменник середнього роду

* Але: два, три, чотири стремі́нця́

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стремінце — СТРЕМІ́НЦЕ́, і́нця́, с., анат. Те саме, що стреме́но́ 2. Отосклероз. Уражена остання ланка в ланцюгу слухових кісточок – стремінце. Його стиснуло чужорідне утворення, позбавило можливості коливатися. Тому й не чує людина (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. стремінце — -інця, с., анат. Зменш.-пестл. до стремено 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стремінце — СТРЕМІ́НЦЕ́, і́нця́, с., анат. Зменш.-пестл. до стреме́но́ 2. Отосклероз. Уражена остання ланка в ланцюгу слухових кісточок — стремінце. Його стиснуло чужорідне утворення, позбавило можливості коливатися. Тому й не чує людина (Наука.., 2, 1967, 16).  Словник української мови в 11 томах
  4. стремінце — Стремінце, -ця с. 1) ум. отъ стремено. 2) У мастеровъ, льющихъ изъ мѣди: деревянныя стѣнки для глиняной формы, въ которой отливается предметъ: гибкая дощечка, концы которой сведены и сцѣплены въ зарубкахъ, въ средину набивается глина...  Словник української мови Грінченка