стремінце
СТРЕМІ́НЦЕ́, і́нця́, с., анат. Зменш.-пестл. до стреме́но́ 2.
Отосклероз. Уражена остання ланка в ланцюгу слухових кісточок — стремінце. Його стиснуло чужорідне утворення, позбавило можливості коливатися. Тому й не чує людина (Наука.., 2, 1967, 16).
Словник української мови (СУМ-11)