стремінце
СТРЕМІ́НЦЕ́, і́нця́, с., анат.
Те саме, що стреме́но́ 2.
Отосклероз. Уражена остання ланка в ланцюгу слухових кісточок – стремінце. Його стиснуло чужорідне утворення, позбавило можливості коливатися. Тому й не чує людина (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)