Словник української мови у 20 томах

стремінце

СТРЕМІ́НЦЕ́, і́нця́, с., анат.

Те саме, що стреме́но́ 2.

Отосклероз. Уражена остання ланка в ланцюгу слухових кісточок – стремінце. Його стиснуло чужорідне утворення, позбавило можливості коливатися. Тому й не чує людина (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. стремінце — стремі́нце́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири стремі́нця́  Орфографічний словник української мови
  2. стремінце — -інця, с., анат. Зменш.-пестл. до стремено 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стремінце — СТРЕМІ́НЦЕ́, і́нця́, с., анат. Зменш.-пестл. до стреме́но́ 2. Отосклероз. Уражена остання ланка в ланцюгу слухових кісточок — стремінце. Його стиснуло чужорідне утворення, позбавило можливості коливатися. Тому й не чує людина (Наука.., 2, 1967, 16).  Словник української мови в 11 томах
  4. стремінце — Стремінце, -ця с. 1) ум. отъ стремено. 2) У мастеровъ, льющихъ изъ мѣди: деревянныя стѣнки для глиняной формы, въ которой отливается предметъ: гибкая дощечка, концы которой сведены и сцѣплены въ зарубкахъ, въ средину набивается глина...  Словник української мови Грінченка