стрибуха

стрибу́ха

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. стрибуха — СТРИБУ́ХА, и, ж. Жін. до стрибу́н 1. У сінях загупало, брязнула клямка, зайшов Федір. – А ти, Настуню, вже тут? Ну, що принесла там, стрибухо? (Ю.  Словник української мови у 20 томах
2. стрибуха — -и. Жін. до стрибун 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стрибуха — СТРИБУ́ХА, и, ж. Жін. до стрибу́н 1. У сінях загупало, брязнула клямка, зайшов Федір. — А ти, Настуню, вже тут? Ну, що принесла там, стрибухо? (Збан., Сеспель, 1961, 345).  Словник української мови в 11 томах