Значення в інших словниках
-
стривожити —
СТРИВО́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що, і без дод. 1. Викликати, вселити почуття неспокою, хвилювання. Сумна, невесела вернулася Оришка додому і не хвалилася Мотрі, щоб, бува, не стривожити (Панас Мирний); Найбільш стривожило Сташку...
Словник української мови у 20 томах
-
стривожити —
-жу, -жиш, док., перех. і без додатка. 1》 Викликати, вселити почуття неспокою, хвилювання. Стривожити душу чию — порушити душевну рівновагу, схвилювати. 2》 Порушити спокій, спокійний або звичайний стан кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стривожити —
ХВИЛЮВА́ТИ (виводити когось з душевної рівноваги, виклика́ти тривогу, робити неспокійним), НЕПОКО́ЇТИ, ТРИВО́ЖИТИ, ТУРБУВА́ТИ, РОЗТРИВО́ЖУВАТИ, БЕНТЕ́ЖИТИ, ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗ'ЯТРЮВАТИ, БУНТУВА́ТИ, РОЗБУ́РХУВАТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ЗАЧІПА́ТИ...
Словник синонімів української мови
-
стривожити —
СТРИВО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. і без додатка. 1. Викликати, вселити почуття неспокою, хвилювання. Сумна, невесела вернулася Оришка додому і не хвалилася Мотрі, щоб, бува, не стривожити (Мирний, IV, 1955, 210); Найбільш стривожило Сташку...
Словник української мови в 11 томах