стривожити
стриво́жити
-жу, -жиш, док., перех. і без додатка.
1》 Викликати, вселити почуття неспокою, хвилювання.
Стривожити душу чию — порушити душевну рівновагу, схвилювати.
2》 Порушити спокій, спокійний або звичайний стан кого-, чого-небудь.
|| Привести в рух, заколивати що-небудь.
3》 перен., розм. Роз'ятрити доторкуванням, уразити (рану, болюче місце).
Великий тлумачний словник сучасної української мови