Значення в інших словниках
-
стрих —
Стрих: — горище [13;18;20;51,I-IV,XII] — горище, стріха [52]
Словник з творів Івана Франка
-
стрих —
СТРИХ, а, ч., діал. Горище. Потім підняла [молодиця] з землі драбину й приставила до стриха. Вилізла нагору й по хвилі побачив Славко на стриху світло (Л. Мартович); У хаті поралася Ганна. Давала всьому лад. Це тут поставити, а те там, це занести на стрих, те до комори (А. Крушельницький).
Словник української мови у 20 томах
-
стрих —
стрих горище, піддашшя (м, ср, ст)||бойдек
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
стрих —
-у, ч., діал. Горище.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стрих —
ГОРИ́ЩЕ (приміщення між стелею й покрівлею), ПІДДА́ШШЯ розм., ПІД діал., СТРИХ діал., ГОРА́ діал., ПО́ДРА (ПО́ДРЯ) діал. Він заклопотано позирав на піддашшя: там, на горищі,.. кублилися його голуби (Ю.
Словник синонімів української мови
-
стрих —
СТРИХ, а, ч., діал. Горище. Потім підняла [молодиця] з землі драбину й приставила до стриха. Вилізла нагору й по хвилі побачив Славко на стриху світло (Март., Тв., 1954, 291); У хаті поралася Ганна. Давала всьому лад.
Словник української мови в 11 томах
-
стрих —
Стрих, -ха м. = стрихіль. Желех.
Словник української мови Грінченка