Орфографічний словник української мови

стріляний

стрі́ляний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стріляний — (- рану) вогнепальний, стрільний; (воїн) обстріляний, с. стріляний-перестріляний; (хто) П. бувалий, досвідчений.  Словник синонімів Караванського
  2. стріляний — див. бувалий  Словник синонімів Вусика
  3. стріляний — СТРІ́ЛЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до стріля́ти 2. Стріляна мисливцями дичина. 2. у знач. прикм. Який побував під вистрілами, в якого стріляли. – Ти бачиш тепер, хто я? Печений, різаний і стріляний. Галько, обцілуй шрами (Григорій Тютюнник); Пригадався ..  Словник української мови у 20 томах
  4. стріляний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до стріляти 2). 2》 у знач. прикм. Який побував під вистрілами, в якого стріляли. || Який побував у боях, звик до бойових умов; обстріляний. 3》 у знач. прикм., перен., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стріляний — стрі́ляний (обстрі́ляний) птах; стрі́ляна пти́ця. Досвідчена, бувала людина, яка багато дечого бачила, зазнала. Герус був стріляною птицею, його вже раз судив революційний трибунал, але все якось при допомозі друзів обійшлося (М.  Фразеологічний словник української мови
  6. стріляний — ДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який має досвід у якійсь галузі праці, знань, у житті), ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОСВІДНИ́Й заст., СПОКУ́ШЕНИЙ заст.; БУВА́ЛИЙ, ТЕ́РТИЙ розм., БИ́ТИЙ розм., часто зі сл. жак, око, козир та ін., СТРІ́ЛЯНИЙ розм ., часто зі сл.  Словник синонімів української мови
  7. стріляний — Стрі́ляний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. стріляний — СТРІ́ЛЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до стріля́ти 2. Стріляна мисливцями дичина. 2. у знач. прикм. Який побував під вистрілами, в якого стріляли. — Ти бачиш тепер, хто я? Печений, різаний і стріляний. Галько, обцілуй шрами (Тют.  Словник української мови в 11 томах
  9. стріляний — Стріляний, -а, -е Прострѣленный. Що маю на собі девять ран рубаних, широких, а чотирі стріляних глибоких. Макс.  Словник української мови Грінченка