стрітити

стрі́тити

дієслово доконаного виду

діал.

Значення в інших словниках

1. стрітити — Стрі́тити. Зустріти. “Ага, добре, що я вас стрітив, паничі! Я, власне, хотів з вами попрощати ся” (Галіп, 39); При вході в сіни Білецкого стрітила Ірина (Галіп, 52) // порівн. пол. spotkać, napotkać — зустріти; укр. спіткати; рос. встретить — зустріти.  Українська літературна мова на Буковині
2. стрітити — СТРІ́ТИТИ див. стріча́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. стрітити — див. стрічати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стрітити — СТРІ́ТИТИ див. стріча́ти.  Словник української мови в 11 томах