субір

су́бір

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. субір — -бору, ч. Природний сосновий (з невеликою кількістю дерев інших порід) ліс, який росте на супісках або пісках.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. субір — СУ́БІР, бору, ч. Природний сосновий (з домішкою дерев інших порід) ліс, який росте на супісках або пісках. Хвойні ліси поділяють на бори (чисті сосняки) і субори (сосна з дубом або ялиною) (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. субір — СУ́БІР, бору, ч. Природний сосновий (з домішкою дерев інших порід) ліс, який росте на супісках або пісках. Хвойні ліси поділяють на бори (чисті сосняки) і субори (сосна з дубом або ялиною) (Колг. енц.  Словник української мови в 11 томах