Значення в інших словниках
-
судовий —
судовий – судновий У російській мові від іменника судно (плавзасіб) похідні – суда (множина), судовой. Ті, хто нашою володіє кепсько, впевнені, що так само й по-українському. І помиляються. Адже прикметник від судно – судновий.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
судовий —
[судовий] м. (на) -вому/-доув'ім, мн. -доув'і
Орфоепічний словник української мови
-
судовий —
СУДОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до суд 1–4. Леся Українка та К. В. Квітка переїхали з Євпаторії до Ялти. К. В. Квітка отримав нове місце праці в судових установах (з наук. літ.); Цілих п'ять годин тривала судова нарада (А. Головко); Судовий вирок; // Признач.
Словник української мови у 20 томах
-
судовий —
судовий : ◊ судова розпра́ва → розправа
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
судовий —
-а, -е. 1》 Прикм. до суд 1-4). Судовий вирок. Судові палати іст. — у судовій системі Росії 1864-1917 рр. – інстанції, вищі відносно окружних судів, що створювалися зазвичай на території декількох губерній. Судовий поєдинок іст. — у Сер.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
судовий —
Судови́й, -ва́, -ве́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
судовий —
СУДОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до суд 1-4. Верховний Суд СРСР є найвищим судовим органом (Рад. Укр., 4.VI 1977, 3); Обласний суд.. складається з двох судових колегій: судової колегії по кримінальних справах і судової колегії по цивільних справах (Як побуд.
Словник української мови в 11 томах
-
судовий —
Судовий, -а, -е 1) Судовой, судный. Найважніше діло віра у правду судову. О. 1862. IX. 125. 2) Судейскій. А тут приходять якісь судові два панки. МВ. ІІ. 38.
Словник української мови Грінченка