судовий

СУДОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до суд 1–4.

Леся Українка та К. В. Квітка переїхали з Євпаторії до Ялти. К. В. Квітка отримав нове місце праці в судових установах (з наук. літ.);

Цілих п'ять годин тривала судова нарада (А. Головко);

Судовий вирок;

// Признач. для ведення суду.

У величезній судовій палаті засів цар Соломон на своїм престолі (І. Франко);

Притягли його в судовий зал, прикутого до дошки (В. Гжицький);

// Яким відає суд.

Запирався [батько] у себе в кабінеті й передивлявся судові діла (Панас Мирний);

// Який служить у суді.

Судовий панич до Параски почав приставати (Панас Мирний);

Судові урядовці оселились у домі Базилевських (О. Гончар);

// у знач. ім. судови́й, во́го, ч., заст. Те саме, що судови́к.

Аж гуде, З усіх усюд народу йде, Та щось шепочуть про отруту І судових неначе ждуть (Т. Шевченко);

Повно було якихсь судових. Казали, що приїхали продавати двір за довг (М. Коцюбинський).

2. Стос. до судочинства.

Процес християн судовий відбувається на дальшому кінці арени (Леся Українка);

Після закінчення судового слідства, після промов обвинувача і оборонця обвинуваченому надається останнє слово (з наук. літ.);

Між Рудим і Лукашевичем багато літ ішла судова тяганина за границю їх маєтностей (М. Рильський);

Судова експертиза;

Судова практика;

// Уживається в складі назв ряду дисциплін, які відіграють допоміжну роль у судовому процесі й слідстві.

Він чималенько попрацював в галузі судової медицини (Остап Вишня);

Судова хімія.

Значення в інших словниках

1. судовий — судовий – судновий У російській мові від іменника судно (плавзасіб) похідні – суда (множина), судовой. Ті, хто нашою володіє кепсько, впевнені, що так само й по-українському. І помиляються. Адже прикметник від судно – судновий.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. судовий — судови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
3. судовий — [судовий] м. (на) -вому/-доув'ім, мн. -доув'і  Орфоепічний словник української мови
4. судовий — судовий : ◊ судова розпра́ва → розправа  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. судовий — -а, -е. 1》 Прикм. до суд 1-4). Судовий вирок. Судові палати іст. — у судовій системі Росії 1864-1917 рр. – інстанції, вищі відносно окружних судів, що створювалися зазвичай на території декількох губерній. Судовий поєдинок іст. — у Сер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. судовий — Судови́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. судовий — СУДОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до суд 1-4. Верховний Суд СРСР є найвищим судовим органом (Рад. Укр., 4.VI 1977, 3); Обласний суд.. складається з двох судових колегій: судової колегії по кримінальних справах і судової колегії по цивільних справах (Як побуд.  Словник української мови в 11 томах
8. судовий — Судовий, -а, -е 1) Судовой, судный. Найважніше діло віра у правду судову. О. 1862. IX. 125. 2) Судейскій. А тут приходять якісь судові два панки. МВ. ІІ. 38.  Словник української мови Грінченка