Орфографічний словник української мови

суміжник

сумі́жник

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. суміжник — СУМІ́ЖНИК, а, ч. Підприємство, виробнича діяльність якого пов'язана з іншим. Коло питань, пов'язаних із постачанням, стосунків мiж суміжниками, оперативні моменти, що виникають сотнями, та й сам характер цього виробництва штовхали до якихось комерційних взаємин (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. суміжник — -а, ч. 1》 Підприємство, виробнича діяльність якого пов'язана з іншим підприємством. 2》 Спеціаліст, який працює в суміжній галузі виробництва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. суміжник — СУМІ́ЖНИК, а, ч. Підприємство, виробнича діяльність якого пов’язана з іншим. Колективи Глухівського бавовняного комбінату, «Трехгорной мануфактуры» і Рубіжанського хімічного комбінату уклали договори про творчу співдружність суміжників (Рад. Укр., 10.II 1972, 1).  Словник української мови в 11 томах