суміжник
СУМІ́ЖНИК, а, ч.
Підприємство, виробнича діяльність якого пов'язана з іншим.
Коло питань, пов'язаних із постачанням, стосунків мiж суміжниками, оперативні моменти, що виникають сотнями, та й сам характер цього виробництва штовхали до якихось комерційних взаємин (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)