суміжник
СУМІ́ЖНИК, а, ч. Підприємство, виробнича діяльність якого пов’язана з іншим.
Колективи Глухівського бавовняного комбінату, «Трехгорной мануфактуры» і Рубіжанського хімічного комбінату уклали договори про творчу співдружність суміжників (Рад. Укр., 10.II 1972, 1).
Словник української мови (СУМ-11)