сундучок

сундучо́к

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. сундучок — СУНДУЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до сунду́к. На дерев'яному сундучку, покритому домотканою кольоровою плахтою, як завжди, сиділа Таня (В. Гжицький); // Скринька з ручкою, признач. для дорожніх речей, інструментів і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
2. сундучок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до сундук. || Скринька з ручкою, признач. для дорожніх речей, інструментів тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сундучок — СУНДУЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до сунду́к. На дерев’яному сундучку, покритому домотканою кольоровою плахтою, як завжди, сиділа Таня (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 350); // Скринька з ручкою, признач. для дорожніх речей, інструментів і т. ін.  Словник української мови в 11 томах