Великий тлумачний словник сучасної мови

сундучок

сундучо́к

-чка, ч.

Зменш.-пестл. до сундук.

|| Скринька з ручкою, признач. для дорожніх речей, інструментів тощо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сундучок — сундучо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. сундучок — СУНДУЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до сунду́к. На дерев'яному сундучку, покритому домотканою кольоровою плахтою, як завжди, сиділа Таня (В. Гжицький); // Скринька з ручкою, признач. для дорожніх речей, інструментів і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  3. сундучок — СУНДУЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до сунду́к. На дерев’яному сундучку, покритому домотканою кольоровою плахтою, як завжди, сиділа Таня (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 350); // Скринька з ручкою, признач. для дорожніх речей, інструментів і т. ін.  Словник української мови в 11 томах