Орфографічний словник української мови

суперничати

супе́рничати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. суперничати — СУПЕ́РНИЧАТИ, аю, аєш, недок. 1. Прагнути перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь. Знатні турки суперничали один з одним у розкоші палаців та парків, у пишності почтів (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  2. суперничати — -аю, -аєш, недок. 1》 Прагнути перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь. || Домагатися, поряд з іншим (іншою), кохання якої-небудь жінки (якогось чоловіка). 2》 Мати однакові з ким-, чим-небудь якості, достоїнства, заслуги і т. ін., не поступатися перед кимсь, чимсь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. суперничати — СУПЕ́РНИЧАТИ, аю, аєш, недок. 1. Прагнути перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь. Знатні турки суперничали один з одним у розкоші палаців та парків, у пишності почтів (Іст.  Словник української мови в 11 томах