суперничати

супе́рничати

-аю, -аєш, недок.

1》 Прагнути перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь.

|| Домагатися, поряд з іншим (іншою), кохання якої-небудь жінки (якогось чоловіка).

2》 Мати однакові з ким-, чим-небудь якості, достоїнства, заслуги і т. ін., не поступатися перед кимсь, чимсь.

Значення в інших словниках

1. суперничати — супе́рничати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. суперничати — СУПЕ́РНИЧАТИ, аю, аєш, недок. 1. Прагнути перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь. Знатні турки суперничали один з одним у розкоші палаців та парків, у пишності почтів (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. суперничати — СУПЕ́РНИЧАТИ, аю, аєш, недок. 1. Прагнути перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь. Знатні турки суперничали один з одним у розкоші палаців та парків, у пишності почтів (Іст.  Словник української мови в 11 томах