Орфографічний словник української мови

сутулуватий

суту́луватий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сутулуватий — СУТУ́ЛУВАТИЙ, а, е. Трохи, злегка сутулий. Він був зовсім несхожий на переднішого старця Кміту, замлілого, заниділого, ще й сутулуватого (І. Нечуй-Левицький); До землянки ввійшов літній сухорлявий сутулуватий чоловік (А.  Словник української мови у 20 томах
  2. сутулуватий — -а, -е. Трохи, злегка сутулий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сутулуватий — СУТУ́ЛУВАТИЙ, а, е. Трохи, злегка сутулий. Він був зовсім несхожий на переднішого старця Кміту, замлілого, заниділого, ще й сутулуватого (Н.-Лев., IV, 1956, 309); До землянки ввійшов літній сухорлявий сутулуватий чоловік (Хор., Незакінч.  Словник української мови в 11 томах