сутулуватий
суту́луватий
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сутулуватий — СУТУ́ЛУВАТИЙ, а, е. Трохи, злегка сутулий. Він був зовсім несхожий на переднішого старця Кміту, замлілого, заниділого, ще й сутулуватого (І. Нечуй-Левицький); До землянки ввійшов літній сухорлявий сутулуватий чоловік (А. Словник української мови у 20 томах
- сутулуватий — -а, -е. Трохи, злегка сутулий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сутулуватий — СУТУ́ЛУВАТИЙ, а, е. Трохи, злегка сутулий. Він був зовсім несхожий на переднішого старця Кміту, замлілого, заниділого, ще й сутулуватого (Н.-Лев., IV, 1956, 309); До землянки ввійшов літній сухорлявий сутулуватий чоловік (Хор., Незакінч. Словник української мови в 11 томах