сутулуватий

суту́луватий

-а, -е.

Трохи, злегка сутулий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сутулуватий — суту́луватий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сутулуватий — СУТУ́ЛУВАТИЙ, а, е. Трохи, злегка сутулий. Він був зовсім несхожий на переднішого старця Кміту, замлілого, заниділого, ще й сутулуватого (І. Нечуй-Левицький); До землянки ввійшов літній сухорлявий сутулуватий чоловік (А. Словник української мови у 20 томах
  3. сутулуватий — СУТУ́ЛУВАТИЙ, а, е. Трохи, злегка сутулий. Він був зовсім несхожий на переднішого старця Кміту, замлілого, заниділого, ще й сутулуватого (Н.-Лев., IV, 1956, 309); До землянки ввійшов літній сухорлявий сутулуватий чоловік (Хор., Незакінч. Словник української мови в 11 томах