сутяжник —
СУТЯ́ЖНИК, а, ч. Той, хто сутяжничає, любить сутяжничати. [Гаркуша:] Сутяжники загарбали всю мою худобу і не зоставили мені ні кришки, ні покришки (О. Стороженко); Завзятий сутяжник, Лукашевич мав навіть придвірного [придворного] лжесвідка, що звався по-вуличному Брень (М. Рильський).
Словник української мови у 20 томах
сутяжник —
-а, ч. Той, хто сутяжничає, любить сутяжничати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сутяжник —
СУТЯ́ЖНИК, а, ч. Той, хто сутяжничає, любить сутяжничати. [Гаркуша:] Сутяжники загарбали всю мою худобу і не зоставили мені ні кришки, ні покришки (Стор.
Словник української мови в 11 томах