Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
сутяжник —
сутя́жник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
сутяжник —
СУТЯ́ЖНИК, а, ч. Той, хто сутяжничає, любить сутяжничати. [Гаркуша:] Сутяжники загарбали всю мою худобу і не зоставили мені ні кришки, ні покришки (О. Стороженко); Завзятий сутяжник, Лукашевич мав навіть придвірного [придворного] лжесвідка, що звався по-вуличному Брень (М. Рильський).
Словник української мови у 20 томах
сутяжник —
СУТЯ́ЖНИК, а, ч. Той, хто сутяжничає, любить сутяжничати. [Гаркуша:] Сутяжники загарбали всю мою худобу і не зоставили мені ні кришки, ні покришки (Стор.
Словник української мови в 11 томах