Орфографічний словник української мови

сюркотливий

сюркотли́вий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сюркотливий — СЮРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який постійно сюркоче. Сюркотливий коник; // Із сюркотанням. Він не спав, лежав, прислухаючись до хатньої тиші, до цвіркуна, що чомусь змовк і не подавав більше свого такого ніжного і сюркотливого голосу (І. Цюпа).  Словник української мови у 20 томах
  2. сюркотливий — -а, -е. Який постійно сюркоче. Сюркотливий коник. || З сюркотанням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сюркотливий — СЮРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який постійно сюркоче. Сюркотливий коник; // З сюркотанням. Він не спав, лежав, прислухаючись до хатньої тиші, до цвіркуна, що чомусь змовк і не подавав більше свого такого ніжного і сюркотливого голосу (Цюпа, Грози.., 1961, 112).  Словник української мови в 11 томах