сяйно —
поет. Присл. до сяйний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сяйно —
СЯ́ЙНО, поет. Присл. до ся́йний. * Образно. Нене, чуєш, як гримить рояль? – То заграє сяйно, як перлина, То розіллється, як степом Україна, То дзвенить, немов булатна сталь (М. Нагнибіда).
Словник української мови у 20 томах
сяйно —
СЯ́ЙНО, поет. Присл. до ся́йний. *Образно. Нене, чуєш, як гримить рояль? — То заграє сяйно, як перлина, То розіллється, як степом Україна, То дзвенить, немов булатна сталь (Нагн., Пісня.., 1949, 108).
Словник української мови в 11 томах