Значення в інших словниках
-
сяйнути —
[с'айнутие] -ну, -неш, -неимо, -неите; нак. -ни, -н'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
сяйнути —
СЯЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Однокр. до ся́яти. Далеко за річкою блиснуло щось .. Поряд сяйнуло знов, а за ним у третьому місці сильно бухнув полумінь (М. Коцюбинський); Теплий сонячний промінь упав на Гордія, сяйнув йому просто в вічі (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
сяйнути —
-ну, -неш, док. 1》 Однокр. до сяяти. || безос. 2》 перен. Зненацька з'явитися, виникнути (про думку, здогад і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сяйнути —
ду́мка майну́ла (сяйну́ла, бли́снула, пробі́гла і т. ін.) (в голові́) у кого, чиїй. Хто-небудь раптово подумав про щось, додумався до чогось. Майнула думка повернути просто степом до Карасу (Іван Ле); — Ой! Ще стеля завалиться та й мене вб’є!...
Фразеологічний словник української мови
-
сяйнути —
ОСІНИ́ТИ (про здогад, ідею і т. ін. — раптово з'явитися, виникнути), ОСЯ́ЯТИ (ОСЯ́ТИ), СЯЙНУ́ТИ, БЛИ́СНУТИ, ОЗОРИ́ТИ поет. рідше. — Недок.: осіня́ти, ося́ювати, осява́ти, озо́рювати. — А де ти живеш, Катю?...
Словник синонімів української мови
-
сяйнути —
СЯЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Однокр. до ся́яти. Далеко за річкою блиснуло щось.. Поряд сяйнуло знов, а за ним у третьому місці сильно бухнув полумінь (Коцюб., І, 1955, 349); Теплий сонячний промінь упав на Гордія, сяйнув йому просто в вічі (Гр.
Словник української мови в 11 томах
-
сяйнути —
Сяйнути, -ну, -неш гл. Однок. отъ сяти. Сяєвом сяйнула. К. ХП. 49. Блискавка по всьому небу сяйнула. Г. Барв. 190.
Словник української мови Грінченка