сяйно
СЯ́ЙНО, поет.
Присл. до ся́йний.
* Образно. Нене, чуєш, як гримить рояль? – То заграє сяйно, як перлина, То розіллється, як степом Україна, То дзвенить, немов булатна сталь (М. Нагнибіда).
Словник української мови (СУМ-20)СЯ́ЙНО, поет.
Присл. до ся́йний.
* Образно. Нене, чуєш, як гримить рояль? – То заграє сяйно, як перлина, То розіллється, як степом Україна, То дзвенить, немов булатна сталь (М. Нагнибіда).
Словник української мови (СУМ-20)