сяйно

СЯ́ЙНО, поет. Присл. до ся́йний.

*Образно. Нене, чуєш, як гримить рояль? — То заграє сяйно, як перлина, То розіллється, як степом Україна, То дзвенить, немов булатна сталь (Нагн., Пісня.., 1949, 108).

Значення в інших словниках

1. сяйно — ся́йно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. сяйно — поет. Присл. до сяйний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сяйно — СЯ́ЙНО, поет. Присл. до ся́йний. * Образно. Нене, чуєш, як гримить рояль? – То заграє сяйно, як перлина, То розіллється, як степом Україна, То дзвенить, немов булатна сталь (М. Нагнибіда).  Словник української мови у 20 томах