Орфографічний словник української мови

тамплієр

тампліє́р

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тамплієр — Храмовик (лицар)  Словник чужослів Павло Штепа
  2. тамплієр — ТАМПЛІЄ́Р, а, ч., іст. Член католицького духовно-лицарського ордену, заснованого 1118 р. в Єрусалимі для захисту т. зв. святих місць і скасованого в 1312 р.; храмовник.  Словник української мови у 20 томах
  3. тамплієр — -а, ч., іст. Член католицького духовно-лицарського ордену, заснованого 1118 р. в Єрусалимі для захисту святих місць і скасованого в 1312 р.; храмовник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тамплієр — ТАМПЛІЄ́Р іст., ХРАМО́ВНИК. Орден тамплієрів.  Словник синонімів української мови
  5. тамплієр — Тампліє́р, -ра, -рові; -ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. тамплієр — ТАМПЛІЄ́Р, а, ч., іст. Член католицького духовно-лицарського ордену, заснованого 1118 р. в Єрусалимі для захисту т. зв. святих місць і скасованого в 1312 р.; храмовник.  Словник української мови в 11 томах