тамплієр —
тампліє́р іменник чоловічого роду, істота іст.
Орфографічний словник української мови
тамплієр —
Храмовик (лицар)
Словник чужослів Павло Штепа
тамплієр —
ТАМПЛІЄ́Р, а, ч., іст. Член католицького духовно-лицарського ордену, заснованого 1118 р. в Єрусалимі для захисту т. зв. святих місць і скасованого в 1312 р.; храмовник.
Словник української мови у 20 томах
тамплієр —
-а, ч., іст. Член католицького духовно-лицарського ордену, заснованого 1118 р. в Єрусалимі для захисту святих місць і скасованого в 1312 р.; храмовник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тамплієр —
ТАМПЛІЄ́Р, а, ч., іст. Член католицького духовно-лицарського ордену, заснованого 1118 р. в Єрусалимі для захисту т. зв. святих місць і скасованого в 1312 р.; храмовник.
Словник української мови в 11 томах