тамплієр
ТАМПЛІЄ́Р, а, ч., іст. Член католицького духовно-лицарського ордену, заснованого 1118 р. в Єрусалимі для захисту т. зв. святих місць і скасованого в 1312 р.; храмовник.
Словник української мови (СУМ-11)ТАМПЛІЄ́Р, а, ч., іст. Член католицького духовно-лицарського ордену, заснованого 1118 р. в Єрусалимі для захисту т. зв. святих місць і скасованого в 1312 р.; храмовник.
Словник української мови (СУМ-11)