тамплієр

ТАМПЛІЄ́Р, а, ч., іст.

Член католицького духовно-лицарського ордену, заснованого 1118 р. в Єрусалимі для захисту т. зв. святих місць і скасованого в 1312 р.; храмовник.

Організаційним центром ордена тевтонців-хрестоносці був єрусалимський храм (латинське – templum, звідси – темпличі, тамплієри), побудований на місці Соломонового храму Святая святих (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. тамплієр — тампліє́р іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
2. тамплієр — Храмовик (лицар)  Словник чужослів Павло Штепа
3. тамплієр — -а, ч., іст. Член католицького духовно-лицарського ордену, заснованого 1118 р. в Єрусалимі для захисту святих місць і скасованого в 1312 р.; храмовник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тамплієр — ТАМПЛІЄ́Р іст., ХРАМО́ВНИК. Орден тамплієрів.  Словник синонімів української мови
5. тамплієр — Тампліє́р, -ра, -рові; -ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. тамплієр — ТАМПЛІЄ́Р, а, ч., іст. Член католицького духовно-лицарського ордену, заснованого 1118 р. в Єрусалимі для захисту т. зв. святих місць і скасованого в 1312 р.; храмовник.  Словник української мови в 11 томах